головна • дослідження • публікації та доповіді • педагогічна філософія • cv • email • in English • по-русски • по русиньскы
У CV можна знайти повний список публикацій і презентацій. Ось лінк на мою дисертаціону роботу.
Моя дисертація присвячена дослідженню сприйняття та ставлення мешканців міста Вороніж до фрикативного «г» (/noɣa/ vs /noga/ 'нога') (далі - гекання), яке ще не отримало повного і несуперечливого опису в науці. З точки зору сучасної російської літературної мови, гекання виявляється однією з яскравих рис ненормативного вимовляння. Південне наріччя російської мови, зокрема гекання, піддається значній стигматизації. Це пов'язано з впливом прескриптивної мови на мовні норми. У колишньому Радянському Союзі та сучасній Російській Федерації прескриптивізм призвів до публікації нормативних праць, наслідки яких підвищили престиж сучасного літературного варіанта порівняно з іншими. Це зміцнюється мовними ідеологіями, які є моногласичними, тобто вони стирають різноманітність, підтримуючи, серед іншого, єдиний стандартний варіант, і роблять деяких носіїв інших варіантів неспроможними продемонструвати володіння мовою. У цьому дослідженні представлені результати відповідей на онлайн-опитування, що показують ставлення вороніжців до гекання. Опитування складалося з трьох частин: (1) демографічні питання, (2) десять аудіозаписів зі скалярними питаннями, та (3) відкриті питання щодо сприйняття гекання. Наступні приклади показують стандартний варіант (1) та південний варіант (2).
1a. [sjnjeɡə] ‘snow-GEN.SING.’
1b. [got] ‘year-NOM.SING.'
2a. [sjnjeɣə] ‘snow-GEN.SING.’
2b. [ɣot] ‘year-NOM.SING.’
Результати дослідження показують, що незалежно від статі, респонденти, як правило, вважають тих, хто гекають, менш освіченими, розумними, культурними, грамотними, надійними або достойними довіри, займаючими важливі посади, добре забезпеченими і ввічливими порівняно з носіями літературного варіанту. Отримані результати також свідчать про те, що існує неузгодженість між явними та прихованими ставленнями, а також зв'язок між соціо-економічною мобільністю, сільською місцевістю, доступом до освіти та вказаними респондентами ставленнями до гекання.
У даному дослідженні представлені додаткові докази мовної стигматизації, і підтримується твердження про те, що мовні ідеології підсилюють негативне ставлення до гекання та формують уявлення про гекання як недостатньо інтелектуальних і некомпетентних осіб. Зокрема, спостерігається, що з впливом літературного варіанту навіть у міському центрі на півдні збільшується ймовірність заміщення гекання проривним «г».
Це дослідження вивчає уявлення людей про те, як українська мова звучить у різних регіонах України. Незважаючи на проведену роботу в галузі перцептивної діалектології (PD) серед деяких західноєвропейських мов (таких як англійська, іспанська, французька та інші), до цього часу інформація про сприйняття і ставлення до української мови в Україні залишається недостатньою. Помітним винятком є дослідження Редькви та Стаховського (2019), проведене в Чернівцях, Україна, яке досліджувало питання "де люди говорять по-різному". Для більш детального опису дивіться мою статтю Linguistic tug-of-war: Regional Perceptions of Ukrainian. У цьому дослідженні пропонується аналіз ставлення та уявлень про українську мову респондентів, які прожили в Україні щонайменше половину свого життя, яким було запропоновано на карті України - з позначеними дванадцятьма великими містами та сусідніми геополітичними об'єктами - вказати "де говорять найправильнішою українською" та "де говорять українською, яка ріже вухо". Рекрутинг для онлайн-опитування проводився шляхом розміщення оголошень на кількох україномовних сторінках у Facebook із посиланням на опитування. Отримані результати базуються на аналізі 50 опитувань. Карти респондентів були проаналізовані та порівняні з використанням програмного забезпечення QGIS 3.16.2 Geographic Information System. Дослідження демонструє, що існує перетягування канату за правильність між Києвом та Львовом, а також показує загальну тенденцію носіїв мови оцінювати Закарпатський регіон як область, де мова ріже вухо.